У неділю, 29 січня, українці вшановують пам’ять Героїв Крут.

 

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.
Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.Українські війська зайняли оборону біля ст. Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі. В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – Четвертим універсалом проголосив незалежність Української Народної Республіки. Через рік – 22 січня 1919-го – на Софійській площі урочисто проголосили об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

.

У школі 20 січня було проведено тематичну лінійку " Схід і Захід разом".

  

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, відзначається День Соборності України.

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.
У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі. 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу. У тексті Акту Соборності утверджувалось: «Однині на всіх землях України, розділених віками – Галичині, Буковині, Закарпатській Русі і Наддніпрянській Україні – буде одна, велика Україна. Мрії, для яких найкращі сини України жили і вмирали, стали дійсністю. Однині повіки буде одна, самостійна Українська Народна Республіка». Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.
Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.

Пам'яті захисників Донецького аеропорту, героїчно загиблих два роки тому.

 2  річниця, як українські кіборги залишили Донецький аеропорт.

 242 дня. Близько тисячі бійців. Десятки поранених і вбитих українських військовослужбовців. Донецький аеропорт, ДАП, став символом стійкості, а його захисників стали називати кіборгими за те, що тримали оборону в оточенні противника довгі місяці, в спеку і холод, бувало, без води і продуктів харчування, тримаючись на силі волі і адреналіні.

Вони відстоювали Донецьке летовище до останньої краплі крові. Стратегічний об'єкт бойовики могли використати, як плацдарм для наступу. Цими днями минула річниця найтрагічніших та найгероїчніших подій АТО. Більше півсотні добровольців, які зголосилися обороняти Донецький аеропорт, загинули торік 19-20 січня після підриву бойовиками колон, які тримали бетонні перекриття будівлі.

Цього року вже друга річниця боїв за Донецький аеропорт. І сьогодні, 20 січня, в кінотеатрі нагороджували відзнаками кіборгів з Вінниці та також відбувся показ документального фільму «Вільні духом». Хвилина мовчання в пам'ять про захисників Донецького аеропорту, героїчно загиблих два роки тому. «Кіборги» боронили цей символ української незламності 242 дні. Військовий оркестр грає гімн України і далі два кіборги — Роман Смішний та Петро Канонік, заступник міського голови Сергій Тимощук вручають відзнаки. Нагородили більше 100 бійців та 14 волонтерів. — Не витримав бетон Донецького аеропорту, — сказав Петро Канонік після вручення нагород бійцям. — Ми витягнули останніх чотирьох бійців...Наші хлопці витримали. Якби було, що захищати, ми продовжили б оборону аеропорту, але захищати там вже було нічого. Посмертно «за проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість, виявлені при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя під час захисту Незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України у ході проведення АТО» нагородили вінничан-кіборгів. Це Дмитро Франишин, Леонід Шевчук, Сергій Зулінський, Михайло Коваль, Тарас Сич, Олег Школьний, Олександр Кондратюк. Андрій Дедещев із позивним «Левітан» відсвяткував свій 33 день народження в аеропорту. Він повернувся звідти живим, і тепер працює в будівельній компанії, що встановлює дитячі майданчики. — Чимало фільмів відзнято про Донецький аеропорт, — багато стало героїв, які і не брали участь безпосередньо в захисті аеропорту. У кожного своя правда. Кожна людина, яка там була, розповідає свою правду — як особисто він побачив війну. Багато хлопців загибло через те, що були скуті. Це страх сковував весь організм. Проте, чи треба знімати вже фільми про АТО? Думаю, що ні. Тим паче, те що показують в фільмах та те, що є насправді — дуже різні речі. Фільм про «Оборону Сталінграду» в порівнянні з обороною ДАП — «квіточки». В кінці відбулася прем’єра документального фільму про Донецький аеропорт «Вільні духом», в якому історія ведеться від імені трьох воїнів, які захищали новий термінал та метеостанцію Донецького аеропорту і потрапили в полон.
Ссылка на источник: https://vn.20minut.ua/Podii/hloptsi-vitrimali-b-ne-bulo-chogo-zahischati-druga-richnitsya-oboroni--10578300.html

Цього року вже друга річниця боїв за Донецький аеропорт. І сьогодні, 20 січня, в кінотеатрі нагороджували відзнаками кіборгів з Вінниці та також відбувся показ документального фільму «Вільні духом». Хвилина мовчання в пам'ять про захисників Донецького аеропорту, героїчно загиблих два роки тому. «Кіборги» боронили цей символ української незламності 242 дні. Військовий оркестр грає гімн України і далі два кіборги — Роман Смішний та Петро Канонік, заступник міського голови Сергій Тимощук вручають відзнаки. Нагородили більше 100 бійців та 14 волонтерів. — Не витримав бетон Донецького аеропорту, — сказав Петро Канонік після вручення нагород бійцям. — Ми витягнули останніх чотирьох бійців...Наші хлопці витримали. Якби було, що захищати, ми продовжили б оборону аеропорту, але захищати там вже було нічого. Посмертно «за проявлену особисту мужність, стійкість та рішучість, виявлені при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя під час захисту Незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України у ході проведення АТО» нагородили вінничан-кіборгів. Це Дмитро Франишин, Леонід Шевчук, Сергій Зулінський, Михайло Коваль, Тарас Сич, Олег Школьний, Олександр Кондратюк. Андрій Дедещев із позивним «Левітан» відсвяткував свій 33 день народження в аеропорту. Він повернувся звідти живим, і тепер працює в будівельній компанії, що встановлює дитячі майданчики. — Чимало фільмів відзнято про Донецький аеропорт, — багато стало героїв, які і не брали участь безпосередньо в захисті аеропорту. У кожного своя правда. Кожна людина, яка там була, розповідає свою правду — як особисто він побачив війну. Багато хлопців загибло через те, що були скуті. Це страх сковував весь організм. Проте, чи треба знімати вже фільми про АТО? Думаю, що ні. Тим паче, те що показують в фільмах та те, що є насправді — дуже різні речі. Фільм про «Оборону Сталінграду» в порівнянні з обороною ДАП — «квіточки». В кінці відбулася прем’єра документального фільму про Донецький аеропорт «Вільні духом», в якому історія ведеться від імені трьох воїнів, які захищали новий термінал та метеостанцію Донецького аеропорту і потрапили в полон.
Ссылка на источник: https://vn.20minut.ua/Podii/hloptsi-vitrimali-b-ne-bulo-chogo-zahischati-druga-richnitsya-oboroni--10578300.html

Допомога на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України

Наші військовослужбовці гідно та стійко переносять усі труднощі військової служби, але всі ми знаємо, в яких складних обставинах вони опинились. Допомога потрібна різна — моральна та фінансова. Передати слова підтримки ви можете, написавши листа на електронну адресу: liniyamo@gmail.com з приміткою «Лист підтримки», залишивши коментар або повідомлення на  сторінках у соціальних мережах:

https://www.facebook.com/theministryofdefence.ua

https://vk.com/theministryofdefence

Увага! В подальшому кошти на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України прохання перераховувати на реквізити Міністерства оборони України

Одержувач: Міністерство оборони України;

Код ЄДРПОУ: 00034022;

Банк: Державна казначейська служба України, м.Київ;

Код банку МФО: 820172;

Реєстраційні рахунки:

31254307218611 — матеріально-технічне забезпечення;

31257304218611 — медичне забезпечення.

У разі бажання юридичних і фізичних осіб здійснювати перерахування коштів безпосередньо військовим частинам та установам пропонується звертатися безпосередньо до командирів (начальників) на місцях.

Грошові благодійні внески на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України відтепер можна внести також в іноземній валюті***

Увага! У зв’язку із численними зверненнями фізичних та юридичних осіб — нерезидентів України, бажаючих здійснити грошові благодійні внески (в іноземній валюті) на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України, у Міністерстві оборони України створено відповідні реквізити для перерахування.

P.S. Гривневий еквівалент благодійних внесків (після реалізації встановленим порядком іноземної валюти) зараховуватиметься на відповідні казначейські рахунки Міністерства оборони України та використовуватиметься за прямим призначенням.**

Використання ІКТ на уроці Захисту Вітчизни

Процес організації навчання школярів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє:

• зробити цей процес цікавим, з одного боку, за рахунок новизни і незвичності такої форми роботи для учнів, а з іншого, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів;
• ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш зрозумілим і доступним для учнів вільно здійснювати пошук необхідного школярам навчального матеріалу у віддалених базах даних завдяки використанню засобів телекомунікації, що надалі буде сприяти формуванню в учнів потреби в пошукових діях;
• індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, самостійно працювати з навчальним матеріалом, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції та формує позитивні навчальні мотиви;
• самостійно аналізувати і виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, в результаті чого удосконалюються навички самоконтролю;
• здійснювати самостійну навчально-дослідну діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій тощо), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність.

З Різдвом Христовим!

Нехай у це свято замовкнуть гармати і не підніметься в повітря жодна ракета!

Нехай бог дасть тишу і відпочинок солдатам!

І нехай у наше серце увійде любов до ближнього!

З Різдвом Христовим!

Матеріали для підготовки до гри "Сокіл-Джура" Васильківський районний центр дитячої та юнацької творчості

Переглянути матеріали

Реформа війська: підсумки 2016 року

 

Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак
— 2016 рік для Міністерства оборони України став ключовим у контексті проведення системних реформ.
На виконання Стратегії національної безпеки і оборони та Воєнної доктрини, де вперше записано наше прагнення вступити до Альянсу, затверджений Стратегічний оборонний бюлетень, який став дорожньою картою з чітким, помісячним графіком реалізації кожної реформи.
Відродження Збройних Сил України — пріоритетне питання для керівництва держави та уряду: останні два роки маємо максимально великий оборонний бюджет, який може дозволити собі Україна в сучасних реаліях.
Міністерством оборони України розроблено та представлено на розгляд уряду проект Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року, більшість заходів якої спрямовані на досягнення стандартів НАТО.
Завдяки допомозі наших союзників вдалося покращити загальний рівень матеріально-технічного забезпечення військ, підвищити оперативні спроможності та боєздатність частин і підрозділів Збройних Сил України, які беруть участь в антитерористичній операції.
З початку 2014 року різноманітне обладнання, засоби та матеріали для потреб Збройних Сил України надали 18 країн світу. Схвалений у липні цього року за підсумками Варшавського саміту НАТО Комплексний пакет допомоги (КПД) для України передбачає 13 магістральних напрямів та 40 піднапрямів надання матеріально-технічної та практичної допомоги.
На реалізацію конкретних проектів спрямовано вісім спеціальних трастових фондів НАТО для України, чотири програми НАТО і допомога від союзників по двосторонній лінії. Консультативно-дорадча підтримка України з боку НАТО в КПД виведена на стратегічний рівень і охоплює 10 сфер.
У структурі Міністерства оборони та Генерального штабу працюють 29 іноземних радників. Приступили до роботи радники стратегічного рівня із США, Канади, Литви та Великої Британії.
За підтримки Сполучених Штатів Америки, країн Балтії, Канади та Великої Британії вдосконалюється система підготовки наших військ. Українські військовослужбовці проходять підготовку під керівництвом іноземних інструкторів в Україні та за кордоном.

«Ми зараз на марші. Цей марш — до Європи, Альянсу та демократичних цінностей. Від іноземних радників ми очікуємо допомоги під час проведення реформ українського війська, щоб уникнути помилок та зменшити ризики під час реформування».

Навчені професіонали служитимуть в оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою частинах. Тільки 2016 року на озброєння прийнято 17 нових зразків ОВТ, закуплено ракетно-артилерійське, бронетанкове озброєння і військову техніку, літаки та вертольоти, засоби розвідки та спостереження, автомобільну техніку тощо. Запроваджуються новації в організації системи управління та зв’язку, логістичного й медичного забезпечення.
Відбувається поступове впровадження нового однострою, вперше продемонстрованого під час параду на честь 25-ї річниці незалежності України. До Збройних Сил постачаються нові зразки польової форми одягу. Триває робота щодо запровадження електронного обліку речового майна.
Змінюються підходи до системи харчування як у місцях постійної дислокації, так і в бойових умовах в районах виконання завдань. Позитивних змін, які вже зараз відбуваються в українській армії, — чимало, наступного року вони будуть більш відчутними.

108 річниця від дня народження лідера українських націоналістів Степана Бандери.

1 січня 1909 р. народився Степа́н Андрі́йович Банде́ра — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б.

Степан Бандера у німецьких тюрмах і концтаборах

Один з лідерів національно-визвольної боротьби українців за незалежнісь першої половини 20-го століття.

Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області). Його батько був греко-католицьким священиком, а мати донькою священика, тому виховувався Степан в умовах націонал-культурного патріотизму.
Ще з дитинства він ставав неодноразовим свідком війни, оскільки через його рідне село чотири рази (1914-1917) проносилися фронти першої світової і територія Галичини постійно переходила від одного окупанта до іншого. Саме у ті бурхливі роки відбувалися драматичні спроби відбудови та становлення української незалежної держави.

З Новим 2017 роком!

Шановні колеги,
дорогі учні та батьки.
Вітаю Вас з наступаючим Новим роком
та світлим святом Різдва Христового!
Бажаю, щоб прийдешній Новий рік додав
усім нам сил, приніс нові сподівання
та втілення заповітного.
Щоб примножились сімейним щастям,
щирою любов’ю, гараздами та достаткам Ваші оселі.
Нехай чарівність новорічної ночі,
тайна коляди та божественні миттєвості Різдва
дарують Вам миттєву силу і віру.
Веселих свят! Щастя, миру, тепла, любові,
сімейного затишку, успіхів та натхнення!
Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім’ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
У свята новорічні, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай справа Ваша тільки процвітає,
З чудовим святом, радості і мрій щиро і сердечно Вас вітаю!