В Україні завершилися міжнародні навчання "Сі Бриз-2016"

             

В суботу на полігоні Широкий лан відбулася церемонія закриття міжнародних військових маневрів "Сі-Бриз 2016".
Про це повідомляє сайт Міністерства оборони України.
У церемонії взяли участь українські, американські, грузинські та молдавські військовослужбовці, які брали участь у відпрацюванні завдань сухопутного компоненту маневрів.
На згадку про участь в українсько-американських навчаннях "Сі-Бриз 2016" представникам усіх країн-учасниць сухопутного компоненту було вручено пам’ятні подарунки.
 Як відомо, українсько-американські навчання "Сі-Бриз 2016" тривали з 18 до 30 липня у північно-західній частині Чорного моря, Одеській та Миколаївській областях.
Темою навчання було — проведення багатонаціональної операції з безпеки у кризовому регіоні, метою — відпрацювання за стандартами провідних країн світу дій багатонаціональних штабів та сил під час планування і проведення міжнародної операції зі встановлення миру.

У заходах взяли участь до 4 тисяч чоловік особового складу. Окрім України і США, учасниками навчання також є Болгарія, Велика Британія, Греція, Грузія, Італія, Іспанія, Литва, Молдова, Норвегія, Польща, Румунія, Туреччина, Швеція і Фінляндія. 

Навчання "Сі Бриз-2016" перевершили всі очікування — керівник від американської сторони (фото) На полігоні "Широкий лан" у Миколаївській області та в Одесі відбулися церемонії закриття українсько-американських військових навчань "Сі-Бриз 2016".

Детальніше читайте на УНІАН: http://www.unian.ua/war/1444852-navchannya-si-briz-2016-perevershili-vsi-ochikuvannya-kerivnik-vid-amerikanskoji-storoni-foto.html

Лист ІМЗО від 25.07.2016 № 2.1/10-1828 “Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році”

Лист ІМЗО від 25.07.2016 № 2.1/10-1828

Рекомендації щодо проведення національно-патріотичне виховання дітей та молоді в системі освіти у 2016/2017 навчальному році.

Анатолій Грива
  (рекомендації складені виключно згідно діючих нормадивно-правових документів)
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в системі освіти регламентується Указами Президента України від 12.06.2015 № 334 «Про заходити щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та від 13.10.2015 № 580 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», розпорядженням Кабінету Міністрів України 25.12.2015 № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік» та наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо
реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах».
Відповідно Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13.10.2015 № 580, національно-патріотичне виховання дітей та молоді в Україні є «одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України. В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності
як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді».
Пропонується організувати зазначені заходи на рівні Департаментів освіти і науки областей і м. Києва:
1. Призначити в департаменті освіти і науки областей і м. Києва відповідальну посадову особу за національно-патріотичне виховання.
2. Запровадити проведення церемоніалів при проведенні урочистих державних заходів у навчальних закладах.
3. Проводити в навчальних закладах просвітницьку роботу щодо:
- засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки;
- правового статусу та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX ст.;
- увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років;
- протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти;
- відзначення Дня Соборності України (22 січня);
- відзначення Дня пам'яті та примирення і річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня);
- відзначення Європейського Дня пам’яті жертв сталінізму та нацизму, та річницю підписання злочинного пакту Молотова-Ріббентропаю (23 серпня);
- відзначення Дня Державного Прапора України (23 серпня);
- відзначення річниці незалежності України (24 серпня);
- проведення першого уроку «Україна – єдина країна» (1 вересня);
- проведення у навчальних закладах циклу Уроків мужності, які є фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини,
на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави;
- відзначення Дня захисника України (14 жовтня);
- відзначення Дня Гідності та Свободи (21 листопада).
4. Перед початком кожної чверті у загальноосвітніх та перед початком семестру у професійно-технічних та вищих навчальних закладах проводити загальні шикуваннях учнів (студентів) на яких проводити церемоніали з використанням Державного прапора України та виконанням Державного гімну України за участі представників органів влади, учасників АТО, волонтерів і громадських активістів.
5. Вшанування героїв АТО, увічнення пам’яті полеглих, популяризація їхніх подвигів в навчальних закладах:
- встановлення пам’ятних знаків, монументів, відкриття меморіалів;
- організовувати у навчальних закладах фотовиставки, присвячені подвигу українського народу під час антитерористичної операції на Сході України;
- проводити окремі заняття присвячені сучасним Збройним силам, героїчним подвигам українських воїнів, збройній боротьбі за незалежність;
- проводити тематичні заходи: відвідання музеїв, зустрічі з учасниками бойових дій, перегляд документальних фільмів тощо;
- створити шкільні експозиції присвячені боротьбі з російською агресією, окрему увагу присвятити землякам, які в минулому виборювали незалежність України та загиблим на війні випускникам, а також випускникам, які дістали поранення або відзначились своїми бойовими подвигами та героїчними вчинками. Розміщувати в експозиціях елементи військових одностроїв, спорядження, особистих речей бійців.
- проводити спеціальні, або включати тематику боротьби за незалежність України 2013-2016 року в існуючі конкурси творчих робіт, соціальної реклами серед учнівської та студентської молоді, професійних колективів, населення.
6. Формувати в навчальних закладах виховні системи на базі учнівського самоврядування та історичних традицій українського народу.
7. Організовувати екскурсійні поїздки по визначних місцях. Активізувати екскурсійну діяльність в навчальних закладах усіх типів: відвідування музеїв, проведення на їх базі навчальних занять, проведення навчально-тематичних екскурсій до національних історико-культурних та природних заповідників, об’єктів історико-культурної спадщини місцевого та державного значення, зокрема під час навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів та літнього оздоровчого періоду.
8. Організувати підготовку (перепідготовку) педагогів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді, підвищення кваліфікації фахівців, які працюють у цій сфері, оволодіння ними знаннями, уміннями і навичками, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, які забезпечують національно-патріотичне виховання дітей і молоді.
9. Розробити програми, навчально-методичні посібники з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді.
10. Підготувати та видати науково-методичні посібники та методичні рекомендації з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання тощо.
11. Започаткувати впровадження виховних систем у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади для формування патріотичної свідомості дітей і молоді.
12. Створити механізм підтримки об’єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов’язана з національно-патріотичним вихованням дітей та молоді; розробити системи заохочення громадських об’єднань та активістів за плідну діяльність
у сфері національно-патріотичного виховання дітей і молоді.
13. Організувати підготовку волонтерів для участі у проведенні виховної роботи з учнями на вишкільних і оздоровчих таборах.
14. Створити пластові центри у містах і селах з метою проведення виховної роботи серед дітей та молоді.
15. Осучаснення роботи навчальних закладів, музеїв, бібліотек, клубів, інших закладів культури з національно-патріотичного виховання, активного залучення ними дітей та молоді до вивчення історії та культури України, подвигів борців за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, її демократичний вибір.
16. Уживати невідкладні заходи щодо налагодження співпраці
з громадськими об'єднаннями патріотичного спрямування, волонтерами, учасниками антитерористичної операції у проведенні заходів з національно- патріотичного виховання дітей та молоді, зокрема під час проведення літньої оздоровчої кампанії.
17. Проводити роботу по формуванню системи національно-патріотичного виховання в навчальних закладах, впроваджувати в їхню практику роботи таких основних управлінських функцій: мотивація, планування, організація, контроль, корекція, аналіз результатів.
18. Проводити Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»):
- організувати діяльності обласних (міського для м. Києва) та районних штабів гри за участі представників громадськості, учасників АТО та волонтерів;
- визначити відповідальних за впровадження гри в навчальних закладах області (району, міста);
- організувати підготовку (перепідготовку) педагогів-організаторів для навчальних закладів та закладів культури, які беруть участь у грі;
- організувати підготовку членів суддівських колегій, таборової старшини впорядників для проведення наметових вишкільних таборів І районних (міських) та II (обласного) етапів гри;
- організувати проведення протягом року семінарів-практикумів для відповідальних за проведення шкільних етапів і вишкільних таборів в районах (містах);
- організувати та провести у березні шкільні етапи гри;
- організувати та провести у травні І (районні, міські) етапи гри (у формі таборування 3-5 днів);
- організувати та провести у червні II (обласні) етапи гри (у формі таборування 5-7 днів);
- підготувати рої-переможці II (обласних) етапів гри до участі
у III (Всеукраїнському) етапі, який відбувається у серпні у формі таборування 10-14 днів.

День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

Президент України Петро Порошенко підписав закон про Сили спеціальних операцій Збройних сил України

"Сьогодні в житті українського спецназу важлива і урочиста подія, яка є результатом спільної та скоординованої роботи багатьох людей. Сьогодні підписується закон, яким завершується процес створення Сил спеціальних операцій Збройних Сил України", - констатував Порошенко.
За словами глави держави, військові США, Канади та ЄС візьмуть участь у тренуваннях Сил спецоперацій. Він додав, що в Україні вже створено спеціальний центр і застосовуються тренінгові програми, які дозволяють швидко та якісно готувати спецпризначенців.
Також своїм указом президент встановив День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, який відзначатиметься щороку 29 липня.
Президент наголосив, що встановлення такого Дня сприятиме подальшому розвитку національних військових традицій, військово-патріотичного виховання молоді, її готовності до захисту Батьківщини.
Нагадаємо, що 16 червня Верховна Рада ухваленням Закону "Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони" утворила новий рід військ – сили спеціальних операцій Збройних Сил України.  Закон покликаний визначити місце Сил спеціальних операцій, Об’єднаного оперативного штабу та вже створених Високомобільних десантних військ у загальній структурі Збройних Сил України та їх правовий статус як військових командувань.
У парламенті зазначали, що цим законом Україна відреагувала на виклики, пов’язані з появою у нас "зелених чоловічків" і гібридною війною, розв’язаною Російською Федерацією проти України.

Президент Петро Порошенко з нагоди Дня Сил спеціальних операцій Збройних Сил України нагородив українських воїнів-спецпризначенців високими державними нагородами.
Нагороди вручені за особисту мужність та героїзм при виконанні бойових завдань в зоні АТО, високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Всього нагороджений 51 військовослужбовець ССО ЗСУ. Серед них 9 воїнів отримали орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, 20 бійців ССО відзначено орденом «За мужність» різних ступенів та 22 воїна отримали медалі «За військову службу Україні».
В привітанні з нагоди Дня Сил спеціальних операцій ЗСУ Президент зазначив, що це професійне свято започатковане як визнання вагомих заслуг підрозділів особливого призначення в боротьбі за територіальну цілісність та незалежність нашої держави.
«Ваші обличчя завжди залишаються за кадром фотокореспондентів та телеоператорів, але весь Український народ знає, що в умовах військової агресії проти нашої держави ви чесно та самовіддано виконуєте поставлені завдання, постійно ризикуючи власним життям», - йдеться в привітанні Президента.

Хмельниччина в АТО втратила ще одного сина

Загинув спецпризначенець боєць 8 полку Роман Матвієць з с. Хорошів Білогірського району

Бійця 8 окремого полку спеціального призначення 27-річного Романа Матвійця, який загинув на Донбасі, поховають у селі Хорошів Білогірського району.
"В останню дорогу військовослужбовця проведуть 26 липня," - повідомив заступник командира 8 окремого полку спецпризначення по роботі з особовим складом Ігор Сирота.
Старшина Роман Матвієць був заступником командира групи спеціального призначення. Він загинув 23 липня близько 17 години в населеному пункті Новозванівка Луганської області .

Під час бойового зіткнення він  кинувся у лісосмугу, звідки бойовики поливали кулеметним вогнем українських бійців. Кулемет замовк, але Роман від отриманих кульових поранень помер на місці.

"Він намагався повністю кулеметника подавити своїми силами. У принципі, йому це вдалося, тому що, як ми потім дізналися, кулемет заклинило. Завдяки його вчинку були збережені життя розвідникам 11-го батальйону 59-ї бригади, а також іншому складу групи, якою він командував", - розповів заступник керівника штаба 8-ого окремого полку спеціального призначення Руслан Шворніков.

                   
Ще за життя побратими подали його кандидатуру на нагородження орденом "Народний Герой України".
Про смерть бійця якраз стало відомо під час вручення чергових недержавних орденів      
   Поховали героя в рідному селі Хорошів. Проводжати загиблого в останню дорогу прийшли односельчани, бойові побратими та просто небайдужі люди.


  

Історії 10 військовослужбовців, які посмертно отримали орден "Золота зірка"

Можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/RadioSvoboda.Org/videos/10153886203876843/
                                                                Імена, які не можна забувати. 

                                                   Імена героїв, які поклали життя за Україну.

С.К.А.Й. - Україно (Rock version) Ukraina

"Україна мій Дім!

"Україна мій Дім! Цей ролик про Центральну і Західну частини Нашого гарного дому і про тих людей, які тут живуть!" - написав автор відео Олег Прилуцький  на своїй сторінці у Фейсбуці.
У ролику знялися такі відомі особи:

• Бубка Сергій - Президент Національного олімпійського комітету України
• Кличко Віталій та Кличко Володимир - чемпіони світу з боксу у важкій вазі
• Mustang Wanted - відомий український руфер
• Юрій Зозуля - Президент Української федерації вейкбордингу та воднолижного спорту
• Толочний Євген - соліст гурту Скрябін

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

Харківський гвардійський інститут танкових військ імені Верховної Ради України

Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету

Одеська морська академія

Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба

Націона́льний університе́т оборо́ни Украї́ни і́мені Іва́на Черняхо́вського

Одеська військова академія

Національна академія Національної гвардії України

Національна академія Національної гвардії України – потужний багатопрофільний вищий військовий навчальний заклад, який здійснює цільову підготовку фахівців для забезпечення внутрішньої безпеки держави, а саме: охорони громадського порядку, дипломатичних представництв, важливих державних об’єктів, боротьби з тероризмом, конвоювання та екстрадиції, тощо. Курсанти в Академії навчаються за державним замовленням. Тісна взаємодія замовника (Головного Управління Національної гвардії України) та Академії надає змогу підготувати випускників повністю адаптованих до виконання практичних завдань. Після отримання дипломів випускники мають обов’язкове працевлаштування у Національної гвардії України та в інших силових структурах України. З 2013 року можливість навчатися в Академії не лише за цивільними, а й за військовими спеціальностями отримали й дівчата. На даний момент на кожному факультеті, окрім інженерно-технічного, вони знайшли таку військову спеціальність, що їм по духу та такий напрямок, за яким вони себе бачать офіцерами у майбутньому.

Про особливості вступної кампанії до вищих військових навчальних закладів України.

Київський військовий ліцей ім. І.Богуна

Академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного

Нормативи з прикладної фізичної підготовки

Тактична медицина козацьких розвідників

Тактична медицина козаків. Що вони робили, коли не було целоксів-бандажів-катетерів? Ви, напевно чули, що козаки використовували павутину для загоєння ран? Кажуть, вчені з дослідного інституту DWI Рейнсько-Вестфальського університету в Ахені виявили, що павутина прискорює загоєння ран. І навіть розробили пластир з павутиною.

Хто не знає – пластуни – це козацька розвідка. Згідно з нашими дослідженнями, їхня тактика лягла в основу більшості провідних спецназів світу. Але про це буде написана окрема стаття. Про те, як залишитися здоровим у складних польових умовах та способи зупинки крові коли нічого немає йдеться у цьому розділі “Козацької медицини” Анатолія Пастернака.

Таємниці пластунів

Ті, кому довелося служити в армії, неодмінно проходили важкий вишкіл – долання смуги перешкод. Треба було повзти на животі, під колючим дротом або без нього, по-пластунськи. Але “батьки-командири” забували сказати, звідки походить цей військовий термін, хто такі пластуни. ”Забудькуватість” ця була не випадковою для імперської армії. А нині українські воїни, треба думати, дістають належні знання з історії нашого війська. І про пластунів їм розповідають на заняттях – про нащадків запорізьких козаків. Пригадаймо й ми дещо цікаве.

Пластуни на Січі мали свій окремий курінь. Вояцька наука їхня була особливою. У густій траві пластун підкрадався до ворога, видивлявся, що потрібно, і непомітно повз на свою територію. Для такої служби необхідні були завжди відмінна фізична форма, витримка, ясний розум. Допомагали пластунам їхні тайни-секрети. І не в останню чергу – медичні. Найперше правило – пластуни ніколи не пили сирої води, запобігаючи холері й дизентерії, а пили окріп, добряче витриманий у казанах над вогнищем. До нього додавали лепеху (аїр), деревій, звіробій, полин різних видів – усі ці трави справляють антимікробну дію.

Тривалість робочого часу у педагогічних працівників

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ця загальна норма встановлена статтею 50 Кодексу законів про працю України. У той же час Кодексом законів про працю (ст. 51) для окремих категорій працівників, в тому числі для учителів, встановлено скорочену тривалість робочого часу. Зокрема статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності – час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки: – класне керівництво – 20-25 відсотків; – перевірка зошитів – 10-20 відсотків; • завідування: – майстернями – 15-20 відсотків; – навчальними кабінетами – 10-15 відсотків. Згідно з статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою. Робочий час педагогічного працівника відображається в його індивідуальному робочому плані і має враховувати обсяг навчальних, методичних та організаційних обов’язків. Юридичний відділ ЦК Профспілки

Перший урок у 2016 навчальному році

                                           
Традиційно новий навчальний рік розпочнеться з Першого уроку виховного спрямування. А оскільки у 2016 році в нашій країні відзначається 25-та річниця Незалежності, то і тематика Першого уроку присвячена саме цій даті.
Тема Першого уроку в 2016/2017 навчальному році «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя Незалежності України». 
При обранні теми, підготовці і проведенні уроку доцільно звернути увагу на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Це може бути урок-роздум про історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни, розмова з учнями про сьогодення і перспективи України.
Пропонуємо матеріали до проведення Першого уроку:

• Лист МОН України від 24.03.2016 №1/3-148 “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України”
• «Україно, земле моя!» (заняття – інтелектуальна кав’ярня для учнів 5-7 класів)
• «Я люблю Україну!» (інтелектуально-пізнавальна гра для учнів 5-9 класів)
• «Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України» (заняття для учнів 7-9 класів)
• Пісня про Україну – Гурт D.Lemma
• Пісня про Україну – Дарья Костенко
• Україна – це ти – Тіна Кароль та Голос. Діти
• Цитати про Батьківщину  
• Цитати та висловлювання видатних людей.

Мінна безпека

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

• бойові частки ракет;

• артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

• інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

• ручні гранати;

• стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

• патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

• вибухові пакети;

• петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

• гранати;

• димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

• саморобні міни-пастки;

• міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмета;

• пересувати його або брати до рук;

• розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

• розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

• приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

15 липня – День українських миротворців

Уже третій рік поспіль 15 липня у нашій державі відзначається День українських миротворців. Саме цього дня 24 роки тому, на прохання Генерального секретаря ООН, два літаки з передовою групою 240-го батальйону ЗС України на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. Передова група налічувала 42 військовослужбовця. Після приземлення у місті Сараєво українські миротворці одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Місто й аеродром обстрілювали артилерія та снайпери... Таким був початок історії участі українських підрозділів у міжнародних операціях.

З 1992 року понад 42 тисячі українських військовослужбовців взяли участь у 25-ти міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Наразі Збройні Сили України беруть участь у 10 міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 8 країнах світу і районі Аб’єй.

Країни, які беруть участь у миротворчих операціях ООН, відзначають Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй 29 травня (який встановлено рішенням Генеральної Асамблеї ООН 11 грудня 2002 року на вшанування миротворців усіх країн, які брали участь у миротворчих операціях і миротворчих місіях ООН, та введено в дію Указом Президента України від 30 квітня 2003 року № 374/2003). Окрім того, кожна країна встановила національні дати вшанування героїв-миротворців.

21 травня 2013 року Верховна Рада України одноголосно прийняла Постанову № 292-VII «Про встановлення Дня українських миротворців». Відповідно до цієї постанови, Днем українських миротворців визначено 15 липня, з подальшим відзначенням його на державному рівні для вшанування мужності й звитяги, зразкового виконання службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу.

5 липня виповнилось дев’яносто років від Дня народження Феофана Волковського, ямпільчанина, учасника бойових дій, ветерана війни. Перший заступник голови Білогірської районної державної адміністрації Володимир Кирилюк, заступник голови Ямпільської селищної ради Олександр Кравець, голова Ямпільської ветеранської організації Григорій Ситар привітали іменинника зі святом та вручили йому подарунки.
Народився Феофан Андрійович в далекому 1926 році, нелегке життя прожив, пройшов Другу світову війну, багато працював в повоєнні роки, виростив двоє дітей – сина та доньку, які подарували йому трьох онуків та шестеро правнуків.

Приємною була розмова, що тривала в оселі ювіляра, котрий був радий гостям. Феофан Андрійович поділився з присутніми спогадами про події тієї страшної війни.
5 травня 1944 року його, тоді ще молодого хлопця, призвали до лав радянської армії. Навчання військовій справі проходив у місті Арзамас Нижньогородської (тоді – Горьковської) області в Росії, де здобув військовий «фах» кулеметника. Згодом його направили до танково-десантної роти 40-го гвардійського танкового полку 1-ї танкової армії, що входила до складу військ І Білоруського фронту.
У складі згаданої військової частини Феофан Волковський звільняв країни Східної Європи, а саме Польщу, визволяв міста: Познань, Варшаву, форсував річки Віслу, Варту та Одер. Брав участь у боях за Берлін, де й зустрів довгождану мить Перемоги.
Нагороджений бойовими нагородами: медалями «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» та орденом «Вітчизняної війни».
Після завершення бойових дій ніс службу у складі контингенту радянських військ у місті Дрезден (Німеччина). Демобілізувався у 1950 році.
У мирному житті працював кіномеханіком, обслуговуючи кіномережу в селах Дедеркальського району Тернопільської області. Згодом працював на посадах спостережника та агрометеоролога у Ямпільської метеостанції, звідки пішов на заслужений відпочинок.
Приємно бачити наших ветеранів у доброму здоров’ї та гуморі знаючи, що вони завжди зможуть розказати нашому молодому поколінню про минулі події, поділитися життєвим досвідом й дати мудру пораду.

Комплекс прийомів рукопашного бою без зброї

Комплекс прийомів рукопашного бою зі зброєю

Вихідне положення – стройова стійка

Організація військово-патріотичного виховання

День ВМС України - 2016.

День флоту України (День Військово-Морських Сил України)

Відповідно до Указу Президента України № 331/2015 від 12-го червня 2015-го року День Флоту в Україні відзначається у першу неділю липня.

Дата святкування, як і сама назва свята військових моряків України - "Дня флоту України" змінювалося неодноразово. Згідно Указу Президента України № 259/2006 від 24 березня 2006 року День Військово-морських Сил Збройних Сил України відзначався щорічно в першу неділю липня. З 2012 року, згідно Указу Президента України від 30 грудня № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят", День флоту України відзначался в останню неділю липня.

Починаючи з 2014-го року, прийнято курс на десоветезацію, раніше 23 лютого був день, коли вшановували радянських військових моряків і воїнів радянської армії - зараз відзначається в Україні як День захисника вітчизни.

А святкування дня українського військового моряка з 1997 року відбувалося 1 серпня. Ця дата була встановлена Указом Президента України № 708 від 17 серпня 1996 року і пов’язана з важливою подією в житті сучасних Військово-морських Сил України - навчаннями «Море-96».

Однак які б значні події не відбувалися в сучасній історії України, розглядати іх окремо від загальноісторичного контексту розвитку національного військового флоту було б не зовсім коректно.

Історію становлення і розвитку військового флоту слід розглядати крізь призму української державності, яка налічує чотири періоди:

1) праукраїнська держава - Київська Русь;

2) козацька держава (ХVІІ ст.);

3) державні утворення 1917 - 1921 рр.. (УНР доби Центральної Ради, Українська держава часу Гетьманату, УНР часу Директорії);

4) сучасна Україна (з 24.08.1991).

Найбільш видатними датами, які пов’язані зі створенням національного флоту, є:

весна - літо 907 року - морський похід і перемога київського князя Олега під Константинополем;

весна - літо в 1616 р. - морський похід і перемоги козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом і Трапезундом;

14 січня в 1918 р. - ухвалення Центральною Радою «Тимчасового закону про флот Української Народної Республіки»;

29 квітня 1918 р. - підняття на кораблях Чорноморського флоту прапорів Військового українського флоту, затверджених «Тимчасовим законом про флот Української Народної Республіки»;

15 липня 1918 р. - оголошення закону про уніформу для українського флоту;

18 липня в 1918 р. - прийняття закону про Військово-морський прапор;

липень 1918 - створення постійно діючого з’єднання Військово-морського Флоту Української держави - бригади тральщиків;

5 квітня в 1992 р. - видання Президентом України Указу «Про невідкладні заходи щодо створення Збройних Сил України», початок формування Військово-морських Сил України на базі Чорноморського флоту;

Липень 1992 р. - перехід сторожового корабля СКР-112 під юрисдикцію України;

липень - серпень 1996 р. - проведення перших оперативно-тактичних навчань Військово-морських Сил України під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України - Президента України.

Таким чином, із всіх найбільш значних дат в історії українського морського флоту, саме на липень припадають дати, які були враховані при визначенні дати свята. Вона обов’язково повинна бути пов’язана з періодом державної незалежності в країні і традиційно призначається на день визначної події, пов’язаної зі створенням регулярного військового флоту.

Найвагомішою з історичних подій для встановлення дати святкування Дня Військово-Морських Сил в Україні визнаний морський похід і перемога київського князя Олега під Константинополем в червні - липні 907 року. 

В Одесі святкування почалося з урочистого шикування військ

та підняття Військово-Морського Прапору ЗС України та прапорів розцвічування на кораблях