5 липня виповнилось дев’яносто років від Дня народження Феофана Волковського, ямпільчанина, учасника бойових дій, ветерана війни. Перший заступник голови Білогірської районної державної адміністрації Володимир Кирилюк, заступник голови Ямпільської селищної ради Олександр Кравець, голова Ямпільської ветеранської організації Григорій Ситар привітали іменинника зі святом та вручили йому подарунки.
Народився Феофан Андрійович в далекому 1926 році, нелегке життя прожив, пройшов Другу світову війну, багато працював в повоєнні роки, виростив двоє дітей – сина та доньку, які подарували йому трьох онуків та шестеро правнуків.

Приємною була розмова, що тривала в оселі ювіляра, котрий був радий гостям. Феофан Андрійович поділився з присутніми спогадами про події тієї страшної війни.
5 травня 1944 року його, тоді ще молодого хлопця, призвали до лав радянської армії. Навчання військовій справі проходив у місті Арзамас Нижньогородської (тоді – Горьковської) області в Росії, де здобув військовий «фах» кулеметника. Згодом його направили до танково-десантної роти 40-го гвардійського танкового полку 1-ї танкової армії, що входила до складу військ І Білоруського фронту.
У складі згаданої військової частини Феофан Волковський звільняв країни Східної Європи, а саме Польщу, визволяв міста: Познань, Варшаву, форсував річки Віслу, Варту та Одер. Брав участь у боях за Берлін, де й зустрів довгождану мить Перемоги.
Нагороджений бойовими нагородами: медалями «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» та орденом «Вітчизняної війни».
Після завершення бойових дій ніс службу у складі контингенту радянських військ у місті Дрезден (Німеччина). Демобілізувався у 1950 році.
У мирному житті працював кіномеханіком, обслуговуючи кіномережу в селах Дедеркальського району Тернопільської області. Згодом працював на посадах спостережника та агрометеоролога у Ямпільської метеостанції, звідки пішов на заслужений відпочинок.
Приємно бачити наших ветеранів у доброму здоров’ї та гуморі знаючи, що вони завжди зможуть розказати нашому молодому поколінню про минулі події, поділитися життєвим досвідом й дати мудру пораду.